Валеріана лікарська

Зазвичай у дикоростучої валеріани довжина кореневища – 5 см, а якщо виростити цю рослину на грядці, довжина його збільшиться до 15 см. Наприкінці літа пройдися сирими і заболоченими лісовими узліссями та галявинами і збери насіння валеріани лікарської, а на початку листопада посій його у землю. Висіяти насіння можна і навесні, і восени. Але більше року насіння не зберігайте – воно не зійде. Насіння висівають у добре і глибоко оброблений ґрунт, куди корисно внести компост, а якщо земля кисла – то й вапно. Найкраще насіння висівати рядами, відстань між якими – 45 см. Закладати насіння треба на сантиметр на суглинних ґрунтах і на 2 см – на більш легких. Виносить валеріана лікарська і затінення, адже дика валеріана часто росте під тінню чагарників і дерев. Хоча валеріана у природі воліє вологого ґрунту, раніше вважалося, що краще коріння можна збирати лише з сухих і високих місць. Перевірте це і спробуйте висадити валеріану на сухих легких ґрунтах і навіть на кам’янистих схилах. Засіяне валеріаною поле може давати врожай кілька років. А щоб рослини культурної валеріани не вироджувалися, між ними садіть час від часу дику. Кореневище валеріани викопуйте на другий рік, а щоб воно було більш міцним, обрізайте квітконосні стебла, що з’являються влітку. На насіння залишайте найкращі рослини, їх рясно поливайте і ретельно удобрюйте.

Горицвіт

Горицвіт любить рости на вапняному ґрунті та зігрітих сонцем пагорбах. Тому розводити його слід на відкритому сонячному місці, на ґрунті, що містить вапно або удобреному вапном. Культивують цю рослину також у садах. Тоді сіянці висаджують на грядки з торф’яної землі з домішкою вапна. Насіння восени засипають вологим піском, а навесні висівають у ящик або парник. Коли насіння зійде і сіянці підростуть, молоді рослини пересаджують у ґрунт рядами на відстані від 15 до 25 см одна від одної. На зиму для убезпечення рослин від вимерзання їх потрібно покрити листям.

Алтея лікарська

Вирощувати її досить просто. Ґрунт повинен бути родючим, піщаним або глинистим, зораний на 20 см. Зазвичай ділянку, де буде вирощуватися алтея, скопують з осені на глибину 20-25 см, вносячи попередньо на 1 м2 5-6 кг добре перегнилого гною або компосту. Ранньою весною, коли зійде сніг, ділянку боронують граблями, рихлять мотикою на 4-5 см, якщо він за зиму сильно ущільнився, і розрівнюють граблями. Потім ділянку злегка ущільнюють і в борозни на глибину 2-3 см сіють насіння алтеї з міжряддям у 45-60 см за нормою 1 г/м2. Для посіву краще використовувати насіння, що полежало 2-3 роки. Для прискорення появи сходів насіння можна замочити у воді на 3-5 діб. При згущених сходах посів проріджують, залишаючи на 1 м грядки 10-15 рослин. При гарному догляді добрий урожай коренів можна отримати у перший рік.

Оман високий

Обробляють оман звичайним способом, висівають насіння на початку весни чи пізньої осені на глибину 2-3 см з міжряддям 60 см, на 1 м грядки висівають близько сотні насінин. Оман можна розмножувати ще й відрізками кореневищ або вирощувати з насіння розсаду, потім висаджуючи її в добре удобрений ґрунт.

Буркун лікарський

Для буркуну потрібен ґрунт, удобрений фосфорними і калійними добривами. Насіння піддають скарифікації (це поверхневе ушкодження твердих важкопроникних для води оболонок насіння). Буркун висівають рано навесні на глибину 2-3 см з міжряддями 45 см, з розрахунку 200 насінин на 1 м грядки. Буркун переносить посуху, добре росте на різних ґрунтах, проте не любить кислий і перезволожений ґрунт. Зимує у буркуна лише коренева шийка з бруньками відновлення, які витримують великі морози, проте рослина не любить затоплення талими водами.

Материнка звичайна

Зростає материнка, або душиця, зазвичай у сонячних місцях, розмножується насінням і кореневищами. Вирощують її в одному місці кілька років поспіль, тому ґрунт має бути добре удобреним: на 1 м² вносять до 5 кг гною і 30 г суперфосфату. Насіння душиці передпосівної підготовки не вимагає. Висівають її у травні в ущільнене ложе на глибину 1 см з міжряддям 45 см. Ґрунт має бути ретельно вирівняним. На 1 м грядки – близько 1 тис. насінин (0,1 г). Після посіву грядку злегка поливають. Душицю треба прополювати від бур’янів. При розмноженні кореневищами душицю пересаджують рано навесні або у вересні й поливають. У перший рік рослини не плодоносять.

Звіробій продірявлений

Звіробій переносить холод, любить світло і за нормальних умов на одному місці може рости років десять. Тому ґрунт має бути добре удобрений: на 1 м² внести 5-7 кг гною. Насіння висівають на світлих та очищених від бур’янів ділянках. Важливо, щоб на таких ділянках не застоювалися весняні води. Сіяти рослину краще під зиму, за тиждень-другий до морозів. Висівають звіробій поверхово з міжряддями 45 см. На 1 м грядки сіють 1500 насінин (0,15 г). При появі сходів звіробою грядки прополюють, міжряддя розпушують. За потреби звіробій можна прополювати ще кілька разів.

Ромашка аптечна

Найкраще сіяти ромашку в першій декаді серпня. Підзимовий посів – за 10-12 днів до морозів; весняний – як тільки розтане сніг. Ширина міжрядь – 45 см. Норма висіву – 0,3 г/м². Глибина загортання при озимому та осінньому посіві – 1-1,5 см, при пізньому – не глибше 0,5 см. Насіння після посіву присипають торф’яною крихтою. Посіви потребують розпушування та прополювання бур’янів.

Вовчуг польовий

Перед весняним посівом насіння вовчуга потребує скарифікації. Ділянку для вирощування цієї рослини обирають на попередньому місці овочевих культур. Осіннє перекопування ділянки проводять на глибині до 30 см. Рано навесні ґрунт спочатку боронують, злегка ущільнюють і висівають насіння на глибину 2-3 см, з міжряддям 45 см і нормою висіву 1 г/м². Після сходів залишають 6-8 рослин на погонний метр. Ґрунт, де вирощують вовчуг, також вимагає удобрення гноєм.

Шавлія лікарська

Ця рослина любить світло і тепло, добре переносить посуху. Однак у холодні зими вимерзає. Не можна створювати ділянку біля польових доріг – рослина дуже забруднюється пилом. Не любить шавлія і надлишку вологи. Ґрунт розпушують граблями на 3-7 см, прикопують і сіють насіння. Висівають шавлію (найкраще пророщене насіння) рано навесні на глибину 3-4 см, з міжряддям 46-60 см і нормою посіву 0,8 г/м². Посіви рихлять, прополюють, помірно поливають.

Кубушка

Можна спробувати повернути кубушку в водойми, де її вже немає. Збір насіння кубушки здійснюється у період його дозрівання. У той час коробочка стає м’якою, намічається розподіл її на окремі частини – дольки. Період дозрівання припадає на кінець серпня – першу половину вересня. Яка техніка посіву кубушки асінням? Підпливають на човні до заростей кубушки. Коробочку з насінням зрізають з таким розрахунком, щоб при ній залишалася стеблинка завдовжки 10-15 см. Коробочки складають у човен на шматок брезенту, в корзину або пакет.

Для остаточного дозрівання насіння коробочки висипають у звичайн у рибальську морду, сплетену з прутів шелюги, але без горловини. Морду прикріплюють вертикально до кілка, міцно забитого в дно водойми. Верхній кінець морди височить над рівнем води на 15-20 см. Низ її обшивають шматком мішковини, який повинен бути довшим за кінець морди настільки, щоб можна було його зав’язати. Коробочки, поміщені в таку морду, через кілька днів розпадаються на окремі часточки з насінням, які 10-15 днів тримаються на поверхні води.

Протягом цього часу оболонка часточок руйнується, і чорне, ніби лаковане, зріле насіння опускається на дно морди. Якби кінець морди не був обшитий мішковиною, то насіння прослизало б між її прутиками.

Після дозрівання насіння морду перетягують у човен, розв’язують мішковину і висипають насіння в приготовлений посуд.

Цілі, нерозділені коробочки кубушки або її часточки залишаються в морді. Мішковину знову зав’язують і морду повертають у воду на старе місце. Так поступово відбувається дозрівання насіння. Морда поповнюється новими зрізаними коробочками доти,поки можна їх збирати.

При посіві виходять з розрахунку 6-7 кг насіння на 1 га водойми.

Посів проводиться з човна або берега розкидом, не пізніше двох днів після збору насіння, тобто тієї ж осені.